Згурівка розташована на лівому березі річки Супій (ліва притока Дніпра) за 32 км на північ від залізничної станції Яготин.

Селище міського типу Згурівка засноване XVIІ – на поч. XVIІІ століття, і в середині XVIІІ століття вже було досить великим поселенням. За переказом село виросло з хутора, оселеного шляхтичем Згурою та залежними від нього селянами. У 1824 р. село, як потяг за дружиною, перейшло у володіння графа А.В.Кочубея, який збудував тут центральну садибу своїх навколишніх маєтків. З листопада 1919 р., фактично розпочинається радянський період життя Згурівщини. В 1924 р. волосна система управління ліквідується і Згурівка входить до складу Турівського району Прилуцької округи, в якому і перебуває до 1930 року. Цього ж року Згурівка стає районним центром Лубенецького округу, а через рік її віднесено до Яготинського району. У 1935 р. Згурівський район поновлено. Тоді він входив до складу Харківської області, а з 1937 р. – Полтавської обл. Статус селища міського типу надано 1956. Входила до складу Яготинського району аж до 1986, коли було утворено Згурівський район.

Згадка про Згурівку є в листі Тараса Шевченка до троюрідного брата Варфоломія Шевченка (20 серпня 1859). Згурівка згадується у зв'язку з бажанням Тараса Григровича допомогти Варфоломієві Григоровичу влаштуватися на роботу.

За переказами, на місці нинішньої Згурівки спершу був хутір, на якому поселився шляхтич Згура із залежними від нього селянами на захопленій громадській землі.